неділя, 31 січня 2016 р.

Про народні казки та їхніх героїв

Існує думка, що в казках відбивається ментальність народу, який їх вигадав. От, згадайте відомі європейські казки. Переважно, їхні головні герої: усілякі простолюдини, які раптово проявляють героїчні здібності, працьовиті попелюшки, що стають принцесами, бридкі каченя, що перетворюються на лебедів. Куди не поглянь - усюди ідеї боротьби добра та зла, приклади самореалізації та прагнення торжества справедливості. А тепер, давайте пригадаємо найвідоміших героїв російських казок. Переконаний, що більшість із Вас напевно назве: Івана Дурня, Ємелю або дівчинку Машеньку, яка періодично тролить ведмедя аби тому життя медом не здавалося.


Частенько в російських казках оспівується одвічне прагнення їхніх героїв до халяви та передачі здійснення усіх героїчних вчинків третім особам. Тут, тобі і щука, яка всі проблеми вирішує, і принцеса-жаба, яка поки головний герой "давить на масу", виконує усі героїчні завдання, і коник-горбоконик, і перо жар-птиці, і скатертина-самобранка, і пічка-лімузин. 


Патріотичні шпалери "За Україну!"




















Сторінка студії на facebook: 

пʼятниця, 29 січня 2016 р.

Вірш про кіно та мову

Нарешті сталося воно –
Закон прийняли про кіно,
І крутять вже телеканали
Новенькі наші серіали

Та крає мозок мій дилема
Для когось, може, не проблема,
Що вони наші… лише зовні,
Бо майже всі – російськомовні

© Сергій Соколов (MC Sokolovsky)

Московія проти України-Русі. Історичні факти та імперські міфи. Частина п'ята.

Історичний факт №5.
Україна – це Русь.

 
Відома історична праця українського політичного діяча та історика Михайла Грушевського «Історія України-Русі» називається так не даремно. Проте, у цій частині статті, я не стану викладати короткий зміст написаного Грушевським, а наведу лише деякі факти, які доводять, що саме Україна має повноцінне право на спадкоємство Київської Русі.
 
Завдяки картам Київської Русі 11 століття, узятих з будь-якого підручника з історії, можна без проблем встановити, що левова частина земель нашої прабатьківщини займали територію сучасної України та Білорусі. На півночі розташовувався Великий Новгород, на на північному сході Ростово-Суздальське та Муромо-Рязанське князівства. На тих картах, де зазначаються назви племен, що населяли прадавню Русь, відразу кидається в очі один беззаперечний факт. Майже на всіх територіях Русі, за винятком північного-сходу, ми бачимо назви слов'янських племен: поляни, древляни, сіверяни, тіверці, дреговичі, радимичі, кривичі. А, там де згодом зародиться Московська держава, проживають: меря, мещера, мурома, мордва. Навіть з самої назви стає зрозуміло, що ці племена не слов’янського, а угро-фінського походження. Фактично, Суздаль, Володимир, Ростов та Муром були далекими колоніями русичів на землях, що належали зовсім іншому етносу.

Хачувївропу!

Європа не прийде сама до кожного конкретного індивідуума в голову і не наведе там порядку.



Сторінка студії на facebook:
www.facebook.com/sokolovskycreative 

Вірш про "ностальгуючих за совком"

Від стогону шумлять гілляки –
У парку плачуть комуняки.
Невже, за Сталінським ГУЛАГом
Чи за "совком" з червоним стягом?

Тужить старий за свої «надцять»
За ковбасу по рубль двадцять,
Хрущовка-водка-егегей! –
Знов, наші виграли в хокей

Як БАМ із пєснєй будував,
І без віагри хєр стояв,
Як в Сочі, по-путьовкє, їздив,
І яблука в колгоспі п#здив

З такими, брат, дискутувати –
Бетон макітрою ламати
Реальність їм загнав у кому
"Совок", що вмер чверть віку тому

© Сергій Соколов (MC Sokolovsky)