Однак, кльовий чувак був Ньютон Ісаак – ну, той який роками потираючи розхєрачене чоло займався науковим мазохізмом під яблунею. Цей дядько стверджував, що: "усе життя – то фізика", і придумав свій третій закон, який звучить як: "Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом", або як інколи трактують: "на кожну дію є протидія". А тепер, я спробую довести, що Ньютон таки правий на життєвому прикладі.
Громадянин «Г», вижравши пляшку горіляки, вирішив, що того замало і відправився в ларьок. По дорозі, він скористався ліфтом, аби пришвидшити момент радісної зустрічі з продавчинею Марічкою. У ліфті, він раптово відчув граничне переповнення січового міхура та вирішив справити малу потребу прямо в кабіні. За цим зайняттям, його запалив Громадянин «А» - людина принципових поглядів та колишній десантник, який теж поважає Ньютона. Мотивуючи неправоту сусіда, громадянин «А» направив в сторону громадянина «Г» силу рівнозначну силі, яку витрачає кабіна ліфта під час руху, але протилежну за напрямом.
Дієвість фізичної теореми, підтвердили лікарі станції швидкої допомоги та дільничний інспектор. Громадянин «Г», після виписки з лікарні теж відтепер поважає Ньютона, громадянина «А» та усіх мешканців під’їзду. Він сцить лише в межах власного туалету, а ще не викидає сміття повз контейнер, не харкає з балкону і не вживає більше півлітри))
Немає коментарів:
Дописати коментар